Поняття про міф. Основні тематичні групи міфів (про створення і будову світу, про героїв, календарні та ін.). Відображення єдності людини й природи в міфах різних народів. Популярні міфологічні образи, сюжети, мотиви різних народів

Мета: формувати в учнів уявлення про міф та категорії міфів; навчати відрізняти міф від казки; розвивати навички самостійного складання плану розповіді вчителя, асоціативне мислення  учнів, творчу уяву; виховувати інтерес до читання                                                                         

Обладнання: підручники, зошити, презентація

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Хід уроку

І. Ознайомлення учнів з темою та змістом уроку
1. Вступне слово вчителя                                                                                                                                                                                                                                                    

Сьогодні ви дізнаєтеся, як і завдяки чому виникли міфи, які вони бувають різні та чим міф  відрізняється від добре вам вже відомої казки.

Після цього уроку ви зможете розповідати про виникнення міфів, розповідати багато цікавих і мудрих історій про інтереси, життєві прагнення, ідеали різних народів світу, які зберегли для нас міфи, бачити суттєву різницю між казкою і міфом.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

 Учні читають твори-відгуки, аналізують їх і оцінюють.

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Учитель пропонує прослухати вірш Ліни Костенко «Рана ведмедя» і подумати над запитанням: про який  час з історії людства йде мова у поезії?

Ще не було ні пензля, ні мольберта

І не писались мудрі письмена.

Була природа гола і одверта,

Жили в печерах дикі племена.

Іще тих сосен не торкався іней,

Іще землі й не снились лемеші.

Іще тривожна досконалість ліній

Не хвилювала дикої душі.

Ще не було ні анта, ні венеда.

Але під вечір, на розливі рік,

Старий валун був схожий на ведмедя –

І зупинився дикий чоловік.

Йому ще жодна муза не сприяла.

Ще й не світало в сутінках сердець.

Ще розум спав, – прокинулась уява.

І це був перший-первісний!  – митець.

Не знаю, де та фарба була брана,

З яких молюсків пурпур той розцвів.

Стоїть ведмідь, на грудях в нього рана.

Тому ведмедю тисяча віків…

-       Уявіть цю давнину і спробуйте розповісти «Сива-сива давнина» або «У пралісі», «Пралюдина у прачас».

(Учні розповідають про те, що вони уявили собі, прослуховуючи вірш і згадавши все, що вони читали чи бачили про давні часи зародження суспільного життя людей.  (Це завдання може вчитель дати як твір-фантазію «Як жили мої пращури в прадавні часи» (усно чи письмово ) написати чи продумати вдома).

ІV. Висновок

Цей час можна назвати Дитинством людства… Люди тільки-но розселилися по землі, були    беззахисні  і  безсилі, лякливі. Вони не вміли розуміти того, що бачили довкола, іх знання були дуже обмежиними, тому зі страхом дивилися вони на грозові хмари й на пекуче сонце, на безкрає море й на височенні гори. І здавалося людям, що то могутні божественні істоти. З часом людини прагнула все пізнати, накопичити досвід, знайти всьому розумне пояснення, тому виникають історії, в яких відбилися не лише пояснення, але їх світогляд, прагнення, ідеали тощо. 

V. Робота з підручником

VІ. Виразне читання  уривку  з давньогрецького міфу про Прометея

Люди були беззахисними перед силами природи.

«Давні люди, які жили серед дикої природи, були беззахисними перед виверженнями вулканів і землетрусами, бурями та грозами, посухами і повенями, спекою і морозами. Схід і захід сонця, зміна дня і ночі, рослинний світ, що наче гинув восени і відроджувався навесні, сама земля-усе це здавалося справжнім дивом. Тому люди прагнули знайти відповіді на різноманітні запитання: «Хто створив світ?», «Звідки взялася перша людина?», «Чому небо під час грози блискає вогнем і гримить?» та інші. Осмислюючи навколишній світ, вони намагалися пояснити незрозуміле впливом могутніх надприродніх сил. В їхній уяві поставали образи богів і духів, яким було підвладне все на світі і від яких залежало життя людей. Так з’явилися міфи…»

 (Наведені уривки учні можуть прочитати в  підручниках для шостих класів).

В історіях, які пізніше були названі міфами, люди намагалися пояснити все, що довкола їх, так, як вони це уявляли. Шукаючи відповіді на численні запитання, давня людина мислила образами, уявляла світ багатоликим і живим.

-       Згадаємо вірш Ліни Костенко, що ви почули на початку уроку. Що прокинулося найперше у давньої людини, що допомогло їй  створити перший твір мистецтва? (Уява.)

VII. Ознайомлення учнів з поняттям міф

Міф – (від грецького слова – розповідь ) – розповідь, яка передає  уявлення людей про богів, легендарних героїв, походження та влаштуваня світу.

(Учні записують визначення міфу у зошити).

Основні  тематичні  групи  міфів:

1.     Про створення і будову світу

2.     Про героїв

3.     Календарні  та інші

- Як ви гадаєте, чи схожі казки на міфи?

- У чому їх схожість? (І казки, і міфи передавалися з вуст до вуст і сприймалися як колективна народна творчість.)

    Однак, якщо казки давні люди сприймали як вигадку, то міфи і розповідачі,  і слухачі спиймали як реальні, правдиві історії. І лише з часом люди стали розуміти, що у міфах є багато нереального. Тому прикметник міфичний став використовуватися не як належність до міфу, а як означення неправдоподібних, нереальних подій. 

З часом міфи стали збиратися, записуватися, вчені прагнули розгадати їх таємниці.  Так виникла наука міфологія – наука, яка вивчає міфи, в той же час міфологія – це сукупність міфів певного народу. 

VІІІ. Робота з підручником

    Учні читають в підручнику статтю «Міфи різних народів про створення  світу». (Цю роботу можна провести за групами, кожна отримає завдання прочитати, як той чи інший народ уявляв собі створення світу).

Ми назвали час створення міфів дитинством людства, але навіть діти дорослішають і розуміють, що Бабай, яким лякають батьки дітей, не прийде, це вигадка для неслухняних, тому  перестають вірити і вже, переповідаючи про нього іншим, жартуючи, розважаючись, додають чимало веселого, кумедного. Такий шлях пройшла і первісна людина. Вони поступово втрачають віру в богів і духів, а деякі міфи стають казками.

-       Чим відрізняється міф від казки?

Казка	Міф
1.  Розповідає про звичайних людей. 2.  Сприймається слухачами як фантастика, вимисел; розповідається, в основному, щоб розважити (щонайменше – повчати). 3.  Загальнодоступна, може бути доповнена новим фантастичним вимислом.	1.  Розповідає про діяння богів і героїв. 2.  Сприймається слухачами як відбиток реальної світобудови в образах; передає світорозуміння і світосприймання давніх людей, пояснює світ, його закони ілюзорно, фантастично. 3.  Сприймається слухачами як «таємне» знання, передане слухачам.

Міф продовжує жити не тільки в казках, а і в різних видах мистецтва, в повсякденній нашій мові, але про це розмова піде на наступних уроках.

Під час уроку діти навчаються складати план вивченого на уроці. Орієнтовно він може виглядати так:

1.  Чому виникли міфи?

2.  Що таке міф, міфологія?

3.  Спільне та відмінне у міфах і казках.

4.  Міф продовжує жити…(Як він змінився?)

ІХ. Домашнє завдання

1.Прочитати і вміти переказувати  статтю про міф

2.Скласти розповідь про створення світу за міфом одного з  народів, пояснити свій вибір

3.Усний твір «Чому мої пращури створювали міфи?» (за вибором учнів)