Свіча пам’яті Героям Небесної сотні присвячується

Сценарій, присвячений пам'яті Героїв Небесної Сотні

Мета: перегорнути сторінки героїчної історії Майдану, формуючи історичну патріотичну свідомість вихованців, вшанувати пам’ять героїв Небесної сотні; розвивати бажання стати гідними громадянами України, вселяти дух лицарства, гідність і самоповагу, прищеплювати любов до Батьківщини, думки про велич подвигу й самопожертви в ім’я її свободи та незалежності.

         Обладнання: відеозаписи подій на Майдані, відеокліпи пісень, фотографії героїв Небесної сотні, запис на дошці: «Герої не вмирають», на столі - вишитий рушник, ікона Божої Матері, чорна хустина, квіти, свічка, на учнівських партах – свічки.

         Хід заходу:

І. Слово класного керівника.

         20 лютого оголошено Днем героїв Небесної сотні. Відповідний Указ «Про вшанування подвигу учасників революції Гідності (листопад 2013 – лютий 2014 р.) та увічнення пам’яті героїв Небесної сотні» підписав Президент України на знак вшанування відваги, сили духу, стійкості громади, що віддали своє життя під час революції Гідності.

         Сьогодні ми зібралися, щоб перегорнути героїчні сторінки Майдану, трагічну сторінку національної історії, вшанувати всіх загиблих за волю, за незалежність, за честь України. Ім’я їм – Небесна сотня!

Читці:

1.     Забути кров святу не маєм права! –

Лишила слід безсмертний  терпкий…

Героям України – Слава! Слава!Слава!

І наша пам'ять – на усі віки.

2.     О, поведи ж нас, лицарський духу,

По вільній стежці життя і руху.

На тихі води,

На ясні зорі.

І в цю велику, страшну годину

З’єднай в єдину всю Україну.

3.     Небесна Сотня – то в серцях вогонь.

Він гаряче палав за Україну.

Віднині тихим співом заспокой

Ти, земле рідная, свою дитину.

Небесній Сотні шана й молитви,

За чисті душі, що злетіли в небо.

Їм шлях високий Боже, освяти.

І в мирі, Господи, прийми до себе.

         Запалимо свічку Пам’яті!

         Запалимо свічку Єдності!

         Запалимо свічку Єдності!

         Запалимо свічку Миру!

(Запалюється свічка, від якої запалюються свічки на партах учнів, запалена свічка повертається й встановлюється перед іконою Божої Матері)

         Тож згадаємо, як все починалося.

ІІ. Виступ-повідомлення групи «істориків»: (виступ відбувається на тлі відеозапису про події на Майдані)

1.     21 листопада 2013 року студенти Києва вийшли на Майдан Незалежності в підтримку євроінтеграції за Єропейську Україну!

2.     Спочатку - це була виключно мирна акція молоді з гаслами: «Україна - це Європа», «Ми – вільні» «Ми хочемо в ЄС». Кількість активістів зростала з дня в день.

3.     А що ж було далі… А далі – 29 листопада - непідписання Януковичем угоди про асоціацію.

4.     А далі - жорстоке побиття студентів в ніч з 29 на 30 листопада.

5.     А далі… А далі - покалічені людські тіла та серця, Михайлівський Собор, Майдан, залитий кров’ю, барикади, шини. Революція гідності.

6.     6 грудня – мітингувальники почали лежачий протест під Генпрокуратурою з вимогою звільнення дев’ятьох заарештованих хлопців.

1.       8 грудня – був знесений пам’ятник Леніну. В урядовому кварталі міста почали зводити барикади; об 11.30 ці барикади оточують загони силовиків МВС, а після 12.00 проти мітингувальників почали розгортати водомети.

2.       Близько 13.00 години між барикадами Євромайдану та силовиками стали священики.

3.       А прибічники влади – невстановлені особи, бійці спецпідрозділів, тітушки застосовували нелюдські методи щодо патріотів: викрадення та катування (Ігор Луценко, Дмитро Булатов), вбивство (Юрій Вербицький), тортури з роздяганням та фотографуванням на морозі (Михайло Гаврилюк).

4.       В ніч з 20 на 21 січня розпочалася атака спецпідрозділів на барикади протестувальників. А вже 22 січня о 09.20 ранку від куль снайпера загинули Сергій Нігоян та Михайло Жизневський.

5.       Ранок 18 лютого, у Верховній Раді мали розглянути питання змін до Конституції України щодо обмеження повноважень президента, майданівці запланували акцію «мирного наступу». Учасники ходи з майдану Незалежності – кияни які перед роботою долучилися до акції. Вони йшли без касок, окулярів та будь-якого захисту, дехто взяв із собою дітей. Йшли, співаючи Гімн, прочитали спільно молитву, покричали підбадьорливі гасла.  Та мирна хода швидко перетворилася на криваві сутички та для декого стала останньою в житті…

6.       20 лютого увійшов у національну історію як «Кривавий четвер». Майдан був відрізаний від цілого світу: метро зупинилося, під’їзди до Києва блоковані. Саме 20 лютого влада оголосила перемир’я. Протестувальники відтіснили силовиків від монументу Незалежності, звільнили Жовтневий палац та Український дім. Раптом по майданівцях відкрили прицільний вогонь на ураження, ймовірно, снайпери розташувалися на дахах готелів «Козацький» та «Україна», вони свідомо вбивали мирних, неозброєних людей. Так з’явилася Небесна Сотня.

Читці:

1.     Небесна Сотня –
То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.

2.     Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освяти.
І в мирі, Господи,
Прийми до себе.

3.     Вони пішли, як разом ідуть браття

На захист рідної землі.

Не повернулися Небесна сотня

Як птахи в небо попливли.

4.     Вони боролися за нас,

Не тільки ветерани,

Щоб був в країні нашій лад

Стояли на майдані.

5.     Їх всіх і били й катували,

Й погрозами лякали.

Та цього владі було мало

Найкращих повбивали.

(Перегляд-прослуховування відео кліпу «Мамо, не плач…»)

         ІІІ. Слово класного керівника:

Ми швидко перегорнули трагічні сторінки трирічної давнини. Звичайно, не все згадано, не все побачено. Важко. Але ми зобов’язані поступово дізнаватися більше й більше про ті події, про тих людей, які брали участь у них і залишилися живими, про тих героїв, яких сьогодні вже немає

серед живих.

Юні та сивочолі. Багатодітні батьки та одинаки. Заробітчани та кандидати наук. Східняки та західники. Абсолютно різні і такі схожі. Кожен герой повстав протии насилля, несправедливості до своєї країни… Кожен здійснив особистий подвиг – віддав своє життя заради нової України. І це не пафосні слова. Це – реальність. Герої своїм подвигом показали силу та незламність українського духу. «Душу й тіло ми положим за нашу свободу», - ці рядки гімну у дні Єврореволюції стали пророчими.

         Читці: (на тлі пісні «Гей, плине кача по Тисині…»)

1.     А сотню вже зустріли небеса…

Летіли легко, хоч Майдан ридав…

І з кров´ю перемішана сльоза…

А батько сина ще не відпускав…

2.     Й заплакав Бог, побачивши загін:

Спереду – сотник, молодий, вродливий

І юний хлопчик в касці голубій,

І вчитель літній сивий-сивий…

3.     І рани їхні вже їм не болять…

Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло...

Як крила ангела, злітаючи назад,

Небесна сотня в вирій полетіла…

4.     Небесна сотня відійшла у вічність

Героям СЛАВА - не пусті слова.

І пам’ятником хай вам стане -

нова країна - сильна та міцна!

Ведучий 1. Ми вшановуємо пам'ять героїв України, Героїв Небесної сотні. Кожен із цієї Небесної сотні, як і ми з вами мали свою сім`ю, батьків, друзів, захоплення, свої симпатії і свої невідкладні справи. Але поклик їхньої душі саме в цей час призвав їх до боротьби за вільну, демократичну, чесну Україну.

         Ведучий 2. Ми знаємо, що серед героїв Небесної сотні є наш земляк Микола Степанович Дзявульський. З перших днів Євромайдану Микола Степанович брав активну участь в акціях протесту проти влади. Був координатором Шепетівської міської громадської організації ВГО «Майдан». У Києві Микола Дзявульський завжди був у вирі подій, ніколи не ховався за спинами побратимів. Він опікувався кожним шепетівчанином, який приїздив на Майдан. Загинув у Києві на вулиці Інститутській від кулі снайпера, яка влучила прямо у серце 20 лютого 2014 року.

Ведучий 3. Верховна Рада прийняла постанову про присвоєння звання «Герой України» загиблим учасникам акцій протесту, в тому числі й Дзявульському Миколі Степановичу За це рішення проголосували 346 зі 372 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.

Активісти ВО «Свобода», ГО «Хмельниччина. Самооборона і Контроль», «Козацького товариства ім. Семена Палія» 7 червня 2014 року, на вершині Ґрофа (1748 м) що у Рожнятівському районі Івано-Франківської області, на насипному кургані встановили меморіальну дошку на честь «Героя України» — Миколи Дзявульського. На таблиці було зазначено: «Микола Степанович Дзявульський загинув у місті Києві за наше майбутнє».

У селі Верба на Рівненщині, 2 березня 2014 року, відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки в пам'ять Героя «Небесної сотні» Миколи Дзявульського. Меморіальну дошку було встановлено на фасаді школи, у якій він навчався.

Рішенням сесії Шепетівської міської ради від 21 лютого 2014 року вулицю Шварца перейменовано на вулицю Миколи Дзявульського^[. 31 липня 2014 року Шепетівська міська рада на своїй 56 сесії перейменувала на честь Миколи Дзявульського провулок Шварца у м. Шепетівка.

(Перегляд відео «Герой України Дзявульський М. С. Вічна пам’ять Герою!»)

Читець:

Під прапором стояли – під прапором й спочили.
Прийми, о Господи, своїх синів!
За України волю їх убили.

(Хвилина мовчання за загиблими героями Небесної сотні)

Ведучий 1. Ми закликаємо вас сьогодні згадати у ваших молитвах усіх Героїв, які поклали свої голови за наше майбутнє.

Ведучий 2. Хай пам'ять всіх невинно убитих згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Ведучий 3. Нехай кожен з нас торкнеться пам’яттю цього священного вогню-частинки вічного. А світло цієї свічки хай буде даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою. Вони повинні жити в нашій пам’яті!

Читці:

1.     Отче наш!
Молимось до тебе за мир і спокій
для нашої великої єдиної родини
Дай нам Боже жити в любові до ближнього,
у повазі прав і свобод кожного,
не розпалюючи непремиренності.

2.     Царю Небесний!
Вірю в нашу єдність, бо це велика Сила Твоя!
Вірю, в силу духу нашого, бо це є Чудо Творіння Твого!
Вірю, що ці слова зупинять темні сили
Нехай ця битва на небі буде на перемогу Світла!
Слава Тобі, Боже!

3.     Хай животворна роса впаде на наші землі
Нехай вгамується розбрат
Нехай зникнуть заздрощі й розпалення пристрастей
Щоб полюбили ми один одного
І, як одне ціле, перебували в Тобі.

4.     І допоможи нам знайти примирення.
Захисти найменш захищених.
Осуши сльози заплаканих,
Скріпи віру тих, які сумніваються
Пошли в наші серця любов один до одного, мир і спокій.

5.     Господи!
Благослови Україну і всі родини наші
Навчи нас не продавати свою совість ні дешево, ні дорого.
Захисти нас від ворогів видимих і невидимих,
що хочуть поневолити нас.

6.     Дай нам, Боже, жити вільним життям
Дай кращу долю нашому народу
Дай нам єдність, мир і спокій

7.     Господи! Збережи Україну
Боже, прийми мою молитву.

8.     ( Всі разом: )
За Україну! За Мир! і Спокій! (Руки підносять до неба)
За Україну! За Мир! і Спокій! (Руки складають в долоні)

За Україну! За Мир! і Спокій!(Руки складають на грудях)

Догорає свіча. Доходить до завершення наша зустріч. Вечір вшанування памяті героїв Небесної сотні оголошую закритим.

(виконання Гімну України)

Світлих днів і нехай вам щастить, мир країні. Дякуємо за увагу!