Світлиця школи аж світлиться…

Гостей дорогих ми вітаємо щиро!

Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром!

Для гостей відкрита наша світлиця.

Хай радістю ваша душа освятиться!

Тільки б жодна кривда в ній не оселилась,

Щоб жилось по праці, щоб жилось у мирі.

         Такими щирими словами зустрічають гостей учні-господарі Мистецької світлиці Судилківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Шепетівського району Хмельницької області.

         Ось уже понад 5 років Мистецька світлиця є центром навчально-виховної роботи, окрасою школи й просто затишним місцем для спілкування. Організатори світлиці стали випускниками, але їхні надбання перейшли до рук інших учнів, не байдужих до усього, чим славна наша держава.

         Як вчитель, що разом з колишніми п’ятикласниками, розпочала роботу по влаштуванню світлиці, впевнено стверджую, що Мистецька світлиця робить вагомий внесок у національно-патріотичне виховання учнів школи.

         Мистецька світлиця – це учнівський задум, це результат їхньої кропіткої роботи.

         У народі говорять: «Хто не пам’ятає свого минулого, той не має майбутнього». Хоча у школі діє краєзнавчий музей, активно працює осередок Всеукраїнської патріотичної гри «Сокіл» (Джура) – рій «Судилківські джмелі» (неодноразові призери обласного етапу гри), організація «Пласт», школярі вирішили збирати та вивчати витвори народного мистецтва, відроджувати народні звичаї та традиції. Розпочалася добра справа: з бабусиних скринь були принесені вишиті рушники, сорочки, картини-вишивки, в’язані серветки, скатертини… Світлиця причепурилася і була готова зустрічати гостей.

         Вперше світлиця відчинила свої двері 22 лютого 2011 року.    За час її існування тут було проведено чимало персональних виставок творчих робіт учнів та вчителів, мистецьких конкурсів, майстер-класів по виготовленню витинанок, писанок, ляльок-мотанок. У світлиці цікавіше проводити вечорниці, свята, тематичні вечори, зустрічі з літературними героями, уроки.

         Урочистими стають дні, коли до світлиці приходять гості, серед них – поети рідного краю – Олександр Царик, Дмитро Борилюк, Олена Іськова, воїни-афганці, священнослужитель місцевого храму отець Володимир…

         Записи із книги відгуків світлиці багато про що можуть розповісти: «Світлиця школи аж світлиться. Тут все народне і святе для української душі…» (О. П. Царик), «Надзвичайно приємно, що є така Світлиця і люди, які створили цю красу, адже це пам’ять і історія України…» (О. Іськова), «Дякуємо Вам за збереження та поширення українських народних традицій. Окрема подяка за розвиток молодих талантів, правильну організацію та стимулювання учнів творити на благо школи, району, України». (учасники районного семінару вчителів образотворчого мистецтва), «У Мистецькій світлиці відчуваєш гордість за те, що живеш у найкращій країні…» (колектив Шепетівського НВК №3). Учні школи, які відвідують виставки, теж пишуть щиро й доброзичливо: «Незабутні враження отримали від споглядання ікон…», «дуже раді, що у нашій школі є такий затишний куточок України…», «затишна атмосфера мистецької світлиці нагадує прибрану до свята українську хату, дякуємо за отриману естетичну насолоду», «почули багато легенд та міфів народів світу, пов’язаних з культом яйця… виставка учнівських робіт писанок і крашанок вражає своїми барвами… екскурсією задоволені, вдячні всім організаторам»…      Коли гортаєш сторінки книги відгуків, читаєш такі рядки, розумієш, що робота проводиться недаремно і працюєш далі з подвоєною енергією.

         Дуже часто заходи, які готуються для проведення, виходять за межі світлиці й стають загальношкільними заходами. Так було зі святом української сорочки-вишиванки, української народної пісні. А ще продовженням заходів, проведених у світлиці, стали подорожі рідною країною: Київ, Житомир, Вінниця, Рівне, Почаїв, Кременець, Канів, Каменець-Подільський, Кривче, Самчики – кожне місто стало окремою, но-новому прочитаною сторінкою з історії Батьківщини.

         Про те, що проведені заходи залишають слід у дитячих душах, свідчать вірші, відгуки школярів.

         Щороку світлиця змінюється, з’являються нові експозиції. Сьогодні разом з учнями ми працюємо над створенням Книги Пам’яті, присвяченої героям рідного краю, які загинули в АТО. Ця робота згуртовує та загартовує моїх вихованців, а це дуже важливо для кожного із нас, для майбутнього нашої держави.